Летять відпочити мажори, купають коханок в вині

МАЖОРИ

На пляжі — за море, за гори,
Де долари, єври в ціні,
Летять відпочити мажори,
Купають коханок в вині.

Блюють у чужім океані,
Набравшись ікри, як боргів,
Синочки і доні кохані
Земних українських богів.

Закон не дає їм пропасти.
Панують безжурно роки,
Бо вміли доволі накрасти
В народу Вкраїни батьки.

В Парижі, у Лондоні діти
Проводять собі уікенд.
На зиму — у Гарвард чи в Ітон.
Бо бабця-Європа — не бренд.

Ворожі атаки не будять
Їх вдосвіта у бліндажі.
Їх навіть за вбивство не судять.
Це ми у суспільстві чужі.

По світу мажори мандрують
(Не там , де кривавий полин),
Поки татусі декларують
Усе, що собі нагребли.

Поки запихають в офшори
Мерщій за мільйоном мільйон.
Гуляють по світу мажори.
Іде на прорив батальйон.

Під “Гради” , у шал БТРів.
Мажори шампанське жеруть.
Із них не бува волонтерів.
В атаку таких не беруть.

Вони не були на Майдані.
Їх в Сотні Небесній нема.
З героїв на телеекрані
Сміялись хіба крадькома.

…В Париж ,у Лозанну, у гори,
В екстрим, щоб зашкалював пульс,
Летять українські мажори.

О ні, не під кулю сліпу,
Де смерть у бійців в узголов’ю,
Де вічність свою пектораль
Героїв гарячою кров’ю
Малює і досі, на жаль.

© Неля Кінзерська