«Оплачувала комунальні послуги в Приватбанку. Повз мене пройшов чоловік, від якого повіяв неприємний запах..»

Сьогодні у касі ПриватБанку оплачувала комунальні послуги. Повз мене пройшов статний чоловік, він був не погано одягнений, але від нього повіяв запах досить не приємний . « Аромат» безхатченків , що довго не приймають душ мені добре відомий. Було людно. Великі черги і не було де присісти . Так і люди не дуже хотіли сидіти поруч з дідусем.

— Ви можете мені сказати , що тут написано? Яка цифра ? Звернувся він до мене . Хтось написав йому 1495 . — Ви погано бачите? — Так! Мені давно потрібна операція , кажуть треба їхати до Одеси! — Як Вас звати? — Володимир Михайлович! — У Вас є діти? — Я ніколи не був одружений . Мені 70 років. — А як так сталось? Не зустріли?

— Зустрів. Але у неї посадили брата і моя рідня була проти. Потім у другої дитина була , і знову те саме. Одна дівчина вмерла трагічно. Я один, зовсім один! Можна я Вам хоч трішечки зроблю приємно? Візьміть на крупи і хліб. Даю дві сотні і у дідуся стали квадратні очі. — Мені ніхто і нічого просто так не давав . — Можна я буду перша ? — Я не звик !- А хто Вас хоронитиме, коли прийде час? Дідусь заплакав. — Мені це теж цікаво. Я не знаю!

— А Ви не хотіли зараз знайти собі жіночку і бути з нею? -Я шукав, але жінки тепер такі . Кажуть мала пенсія . Не хочуть . — А яка у Вас пенсія ? — 1495 гривень . — Де Ви працювали? — Я інженер-конструктор. Закінчив Київський Політехнічний Інститут. 25 років я працював на Приборі . — Нічого собі. Я бачу, що ви освічена і інтелігентна людина. Ви дуже відрізняєтесь від пересічного мукачівця . А де ви живете? — У гуртожитку на Чернишевського.

— А чому там? А батьківська хата? — Нема батьків, рідня без мене продала хату . Вкрали мою спадщину законну! — Це жахливо! У вас є телефон? Як я можу Вас знайти? — Прийти у гуртожиток, кімната 100. У мене маленька кімната . Дуже холодно. Ось хочу пенсію взяти у касі і купити такий вентилятор. 500 гривень коштує, але це половина моєї пенсії . — Ви впевнені , що він коштує 500 гривень?

— Так! — Візьміть ще 500 гривень. Це Вам подарунок від Святого Миколая ! У людей, що спостерігали за нами і вже розвісили вуха , у самих стали квадратні очі. Адже вони ігнорували на початку стареньку людину. Дідусь шокований не розумів що відбувається . — Як Вас звати Святий Миколаю? Спробував пожартувати дідусь і прищурив очі . — Мене звати Жанна ! Я Вам напишу записку! Носіть завжди її у паспорті і з собою.

— Обіцяєте? — Так! — Одного разу- це Вам дуже сильно допоможе! Це перевірено. Якщо Вам не допомагатимуть, не даватимуть, те що треба. Покажіть цю записку. Попросіть мені передзвонити . І я поясню як треба до Вас ставитись . Купіть сьогодні обов`язково вентилятор і грійтесь! Рахуйте , що Ви вже не один!

У Вас є Ми всі ! Всі добрі Люди України ! Хіба не так? Хто хоче підтримати Володимира Михайловича пишіть у приват. Давайте розмалюємо його старість яскравими барвами . Давайте зігріємо своїм теплом .